Прегравідарна підготовка (частина V)

Мальцев Сергій Віталійович

Лікар акушер–гінеколог вищої категорії. Кандидат медичних наук

Преконцепційна підготовка пацієнток з ендокринологічними захворюваннями має на увазі більш глибоке лабораторне обстеження. Особливо це стосується жінок із порушенням менструального циклу, ановуляцією, вкороченням (недостатністю) лютеїнової фази, невиношуванням вагітності в анамнезі.

Ендокринологічний лабораторний скринінг включає:

• визначення рівнів тиреотропного гормону (ТТГ), тироксину (Т4) та дослідження наявності антитіл до тиреопероксидази (обстеження щитовидної залози);
• оцінка рівнів фолікулостимулюючого, лютеїнізуючого, антимюллерового гормонів, пролактину, прогестерону, а також вільного тестостерону, 17-гідроксипрогестерону, дегідроепіандростерону (ДГЕА) – при надлишковому рості волосся на обличчі та тілі, випадінні волосся, акне).

Ведення пацієнток із гіперпролактинемією. В разі виявлення надлишкової кількості гормону пролактину (від 25 до 50 нг/мл при нормі до 25 нг/мл), звертають увагу на наявність наступних факторів ризику «фізіологічної гіперпролактинемії»:

• фізичні навантаження;
• стресовий фактор;
• статевий акт;
• стимуляція соска молочної залози;
• паління;
• овуляція;
• лютеїнові фаза менструального циклу;
• прийом нейролептиків, антидепресантів, атигістамінових та проти блювотних засобів;
• наявність гіпотиреозу (контроль ТТГ);
• наявність ниркової недостатності (контроль креатині ну).

«Фізіологічну гіперпролактинемію» корегують шляхом використання фітопрепаратів (наприклад, «Нормоменс») протягом 3 місяців із наступним контролем рівня пролактину. У випадках, коли рівень пролактину не нормалізується, вдаються до призначення карбоголіну. Якщо жінка вагітніє, подальший прийом карбоголіну не є доцільним.

Рівень пролактину вище 250 нг/мл потребує від лікаря-гінеколога обов’язкового направлення на проведення МРТ головного мозку («турецького сідла») з контрастуванням та подальшою консультацією нейроендокринолога.

Ведення пацієнток із гіпо- та гіпертиреозом. Найчастіше, гіпотиреоз у жінок перебігає субклінічно (безсимптомно). Поширеність його серед вагітних складає близько 2%.

Лікування гіпотиреозу (при рівні ТТГ вище 2,5 Од/л) проводиться препаратами тироксину, які призначаються у прегравідарному періоді та можуть прийматись протягом першого триместра вагітності. Гіперфункція щитоподібної залози (рівень ТТГ менше 0,1 мОд/л) компенсується прийомом тиреостатичних препаратів або хірургічним лікуванням у прегравідарному періоді.

Будь-які порушення функціональної активності щитовидної залози можуть призводити до самовільних викиднів, передчасних пологів та розвитку ранніх гестозів.