Овуляторна дисфункція

Овуляторна дисфункція

акушер–гінеколог Борода1

Борода Анатолій Миколайович

Лікар акушер–гінеколог вищої категорії. Кандидат медичних наук

Овуляторна дисфункція – це патологічна, нерегулярна або відсутня овуляція.

Менструальний цикл можна умовно розділити на дві фази. Протягом першої фази в яєчнику зріє фолікул, який містить також дозріваючу яйцеклітину. Приблизно в середині циклу цей фолікул повинен розірватися, щоб яйцеклітина змогла вийти назовні – цей процес і є овуляція. Яйцеклітина, що вийшла з фолікула, повністю готова до запліднення, і якщо воно відбувається, то настає вагітність. Якщо запліднення не відбувається, починається менструація і новий цикл. При ановуляції запліднення і настання вагітності неможливо, так як яйцеклітини просто немає або вона не змогла вийти з фолікула (наприклад, при СПКЯ через щільну оболонки яєчника). Причини цього можуть бути самими різними, зумовленими фізіологією або наявною у організмі ендокринною патологією.

Варіанти порушень:

  • аменорея,
  • нерегулярні менструації,
  • убогість або надмірна інтенсивність кровотеч,
  • дисфункціональні кровотечі,
  • відсутність овуляції,
  • недостатність жовтого тіла,
  • невиношування вагітності,
  • передменструальний синдром і т. д.

Дисфункція яєчників може стати причиною безпліддя, мастопатії, міоми, ендометріозу, онкологічних процесів. Ці захворювання розвиваються через тривале порушення гормональної функції гонад.

Ознаки овуляторної дисфункції:

  • відсутність менструацій,
  • цикл довше 35 днів,
  • цикл коротше 21 дня,
  • кровотеча довше 7 днів,
  • біль в животі і попереку в передменструальні дні і в менструацію,
  • набряки, запаморочення, лабільність настрою в передменструальні дні,
  • безпліддя.

Якщо у жінки є які-небудь із симптомів порушень роботи гонад, то їй необхідно пройти обстеження у гінеколога.

Причини овуляторної дисфункції

Розрізняють два види ановуляторних циклів: фізіологічні; патологічні.

Фізіологічна овуляторна дисфункція викликається природними причинами. Вона не свідчить про захворювання жінки і не потребує лікування. Ановуляторний цикл може статися у будь-якої жінки один-два рази на рік. Наприклад, цикл без настання овуляції характерний для періоду статевого дозрівання у дівчаток, а також перед клімаксом. Псевдоменструації можуть йти у жінок під час годування грудьми.

Патологічна відсутність овуляції є наслідком неправильної будови органів або захворювання ендокринної системи. До патологічних причин відсутності овуляції можна віднести:

  • Захворювання яєчників
  • Запальні захворювання матки і придатків;
  • Генетичні вади статевих органів;
  • Затримка статевого розвитку;
  • Занадто велика або занадто маленька вага тіла;
  • Хронічні інтоксикації – наприклад, шкідливі умови праці, токсикоманія, алкоголізм, наркоманія;
  • Підвищене вироблення пролактину, «гормону стресу», який перешкоджає дозріванню яйцеклітини.

Високий рівень цього гормону може бути пов’язаний з:

  • надмірними фізичними навантаженнями (важкі умови праці,
  • неправильний режим праці і відпочинку,
  • великі навантаження на спортивних тренуваннях);
  • сильними негативними емоціями (горе, страх, лють);
  • голодуванням (свідоме чи вимушене недоїдання, авітаміноз, порушення обміну речовин);
  • деякі інфекційні захворювання;
  • травмами, що супроводжуються сильним болем;
  • переїздом в регіон з іншим кліматом.
  • дисфункція гіпоталамуса;
  • гіперандрогенія;
  • травми органів статевої сфери;
  • передчасний клімакс;
  • гінекологічні захворювання (полікістоз яєчників, ендометріоз, міома матки та інші);
  • захворювання щитовидної залози і печінки;
  • прийом медикаментів без контролю лікаря;
  • прийом гормональних контрацептивів.

У період вікової перебудови організму у пацієнток часто спостерігаються поушення в менструальному циклі. Аменорея і ациклічні кровотечі можуть бути у дівчат-підлітків протягом 2 років після менархе. Також і при інволюції репродуктивної системи у жінок 45-50 років нерідка клімактерична дисфункція яєчників.

Діагностика овуляторної дисфункції

Найпростіше однофазний характер менструального циклу виявляється за допомогою вимірювання базальної температури. Графік ановуляторних циклу істотно відрізняється він графіка двухфазного циклу. При нормальному циклі ректальна температура в першій фазі тримається на рівні трохи нижче 37 градусів. Після настання овуляції температура різко піднімається на пів градуса і не падає до настання менструації; Ановуляторний цикл характеризується рівним графіком температури, без явного підвищення в другій половині. Іноді температурний графік «скакає» то вниз, то вгору, і знову ж таки, немає чіткого одноразового підвищення, що свідчить про овуляцію.

Також, для того щоб виявити ознаки ановуляторних циклу лікарем може бути призначений ряд діагностичних обстежень:

  • трансвагінальне УЗД (при ультразвуковому дослідженні яєчників лікар вже з 5-7-го дня циклу в нормі повинен побачити домінантний фолікул, або жовте тіло після овуляції) ;
  • аналізи крові і сечі на вміст і рівень певних гормонів (-);
  • регулярний гінекологічний огляд матки, шийки і зіва в різні фази циклу, функціональні тести;
  • аналіз вагінального вмісту;
  • гістологічне дослідження зіскрібка слизової матки за кілька днів до початку менструації (при нормальному циклі в останні дні в ендометрії повинні спостерігатися виражені ознаки секреції);
  • іноді призначається діагностичне вишкрібання порожнини матки з подальшим проведенням гістології тканин (показано при тривалих кровотечах та розвитку анемії);
  • можливо, будуть потрібні обстеження кори надниркових залоз і щитовидної залози. Дослідження для точної діагностики потрібно проводити кілька разів протягом 6 місяців, оскільки ановуляторні цикли іноді чергуються з нормальними.
  • У деяких випадках може знадобитися проведення лапароскопії.

 

Залежно від виявленої причини ановуляції, вам буде запропоновано адекватне лікування.

За результатами діагностики лікар визначає причини захворювання і його природу, призначає терапію.

Лікування овуляторної дисфункції

Лікування дисфункції яєчників завжди строго індивідуальне.

у жінок репродуктивного віку терапія переслідує 3 мети:

  • усунення причин порушень в роботі яєчників, та усунення овуляторної дисфункції
  • нормалізація менструального циклу
  • відновлення репродуктивної функції

Якщо жінка звертається до лікарів зі скаргами на кровотечу, то їй потрібна термінова допомога.

Можуть бути призначені:

  • консервативні терапевтичні засоби (ліки),
  • оперативні втручання.

До хірургічних методик відносять :

  • лікувально-діагностична гістероскопія
  • роздільне лікувально-діагностичне вишкрібання слизової матки,
  • аспіраційну біопсію ендометрію,

Крім того, пацієнтці дають рекомендації щодо правильного способу життя, харчування, режиму праці та відпочинку. В більшості випадків консервативне лікування овуляторної дисфункції є ефективним.