Бактеріальний вагіноз

Озеран Ніна Валентинівна

Лікар акушер–гінеколог вищої категорії

Бактеріальний вагіноз (БВ) – це клінічний стан, що являється найбільш поширеною причиною патологічних виділень з піхви у жінок репродуктивного віку.

БВ – не відноситься до захворювань, що передаються статевим шляхом.

Синоніми: гарднерельоз, дисбактеріоз піхви.

Це захворювання, яке характеризуються надмірним ростом в піхві анаеробних мікроорганізмів (Gardnerellavaginalis,Corynebacteriumspp., Streptococcus spp., Staphylococcusspp., Escherichiacoli), що призводить до заміщення молочнокислих бактерій та зростанню pH піхви.

Фактори ризику розвитку БВ:

1. Наявність в анамнезі запальних процесів органів малого тазу
2. Фонові процеси в шийці матки
3. Порушення менструального циклу
4. Підвищення статева активність
5. Використання гормональних препаратів, антибіотиків
6. Внутрішньоматкова контрацепція
7. Вагітність

У зв’язку з відсутністю в мазці лейкоцитів, які підтверджують запальний процес слизової оболонки піхви (вагініт), дана нозологія називається бактеріальним вагінозом.

Для підтвердження діагнозу БВ потрібна наявність 3х з 4х критеріїв:

• сірі гомогенні виділення з піхви
• pH піхвових виділень більше 4,5
• наявність в мазці «ключових клітин»
• виявлення «рибного» запаху після проведення амінного тесту чи без нього.

Клінічно хворих турбують рясні піхвові виділення, часто пінисті, світло-сірого кольору, з неприємним рибним запахом.

Зміна кількості чи кольору виділень може свідчити про наявність супутньої інфекції. Згідно до сучасних досліджень, в 30% випадків БВ поєднується з Mycoplasma hominis і 54% з Ureaplasma urealyticum.

У більшості пацієнток спостерігається диспареунія (дискомфорт під час статевого акту) і дизуричні прояви. До 30% жінок скаржаться на печію та свербіж в ділянці вульви та біль в піхві.

Існує 2 клінічних перебіги БВ:

1. безсимптомна форма – при якій відсутні клінічні ознаки, але присутні патологічні відхилення в лабораторних даних (за даними іноземних авторів майже у 50% жінок БВ перебігає безсимптомно).
2. Форма з вираженими клінічними проявами, яка характеризується тривалими рясними піхвовими виділення, що часто поєднується з патологічними змінами в шийці матки і рецидивуючим перебігом.

Своєчасна діагностика і лікування БВ у вагітних є дуже важливою, тому що це захворювання може бути причиною таких ускладнень як: невиношування вагітності, хоріонамніоніт, передчасне злиття навколоплідних вод.

Лікування БВ викликає певні труднощі у зв’язку з різною медикаментозною чутливістю бактерій, тривалим перебігом захворювання та багатокомпонентністю представленої терапії.

Ціллю лікування являється відновлення мікробіоцинозу піхви, для чого потрібно ліквідувати БВ – патогени, відновити лактофлору, не допустити розвиток суперінфекції.

Препаратами вибору для етіотропної терапії БВ являються антианаеробні антибіотики та вагінальні антисептики. Незалежно від використаної схеми лікування, рецидиви БВ трапляються у 50% жінок.

Сьогодні найбільш перспективними напрямами в лікуванні БВ являються вагінальні пребіотики, які стимулюють ріст власної вагінальної лактофлори, а також препарати, що містять молочну кислоту.

Умовами для повного виліковування являються також нормалізація менструального циклу, відновлення гормонального фону.

Враховуючи все вищесказане, для ефективного лікування БВ необхідно:

• Обгрунтувати адекватну антибіотикотерапію, призначену з врахуванням збудника.
• Попередити виникнення антибіотикорезистентності.
• Попередити розвиток ускладнень, що виникають внаслідок некоректного виявлення та лікування БВ і в цьому ми зможемо Вам допомогти!