Прегравідарна підготовка (частина VI)

Прегравідарна підготовка (частина VI)

maltsev-serhii-vitaliiovich-new111Мальцев Сергій Віталійович

Лікар акушер–гінеколог вищої категорії. Кандидат медичних наук

Прегравідарна підготовка пацієнток, що хворіють на цукровий діабет, дозволяє значно знизити ризики самовільних викиднів, передчасних пологів та макросомії плоду (збільшення його розмірів та ваги).

Цукровий діабет у стадії компенсації, навпаки, практично не впливає на перебіг вагітності та післяпологовий період.

При компенсованому цукровому діабеті рівень глюкози натще не перевищує 6,1 ммоль/л – через 2 години після прийому їжі – 7,8 ммоль/л, рівень глікозильованого гемоглобіну не більше 6%. Якщо у вагітної жінки натще виявлено рівень глюкози вищий за 5,1 ммоль/л – пацієнтка направляється на консультацію до ендокринолога.

У клінічній практиці розрізняють 3 різновиди цукрового діабету:

  • цукровий діабет І типу – інсулінозалежний ;
  • цукровий діабет ІІ типу – інсулінонезалежний ;
  • цукровий діабет ІІІ типу – гестаційний діабет, що розвивається після 28 тижнів вагітності та являє собою транзиторне порушення утилізації глюкози у жінок під час вагітності.

Ризик розвитку цукрового діабету І типу протягом життя у дитини складає:

  • близько 1- 1,5% – при цукровому діабеті І типу у матері;
  • близько 5- 6% – при цукровому діабеті І типу у батька;
  • більше 30% – при цукровому діабеті І типу у обох батьків.

Цукровий діабет частіше виникає у осіб, які страждають ожирінням, надмірною масою тіла, артеріальною гіпертензією.

За критеріями ВООЗ оптимальний (нормальний) індекс маси тіла (ІМТ) складає від 18 до 25 кг/м2. ІМТ визначається як відношення маси тіла до показника росту, піднесеного до квадрату. Індекс маси тіла 25-29 кг/м2 свідчить про надмірну масу тіла у пацієнтки, а у випадку, коли ІМТ становить більше 30 кг/м2 – про ожиріння. При виявленні надлишкової маси тіла та ожиріння у пацієнток в прегравідарному періоді, їх направляють на консультацію до терапевта та ендокринолога.

До основних лікувальних заходів у прегравідарному періодів серед жінок з надлишковою масою тіла відносять:

  • дієтотерапію;
  • оптимізацію режиму фізичних навантажень;
  • медикаментозну терапію.

Найпоширенішими лікувальними засобами, що використовуються з метою зниження маси тіла, являються сибутирамін та метформін. Сибутирамін індукує появу відчуття ситості, він особливо ефективний серед пацієнток з метаболічним синдромом (збільшення маси вісцерального жиру у поєднанні із гіперінсулінемією та артеріальною гіпертензією).