Метаболічний синдром (частина ІII)

Озеран Ніна Валентинівна

Лікар акушер–гінеколог вищої категорії

Наступним важливим моментом у лікуванні метаболічного синдрому являється збільшення рухової активності.

Завданням фізичних навантажень є зменшення інтраміоцелюлярної концентрації жирних кислот і збільшення об’єму мязевої маси.

Рекомендується так звані аеробні фізичні навантаження: біг, плавання, ходьба, ходьба на лижах, гребля,велоспорт. Тривалість повинна бути не меншою за 30 хвилин, так як перші 15-20 хвилин енергетичні потреби організму покриваються за рахунок запасів глікогену мязів та печінки, і тільки після цього стимулюється лі поліз. Оптимальна кількість вправ – 5-7 разів на тиждень, тобто якщо позайматись 2-3 рази, клінічного ефекту не буде.

Окрім результатів фізичних навантажень необхідно підвищувати фізичну активність під час дозвілля – гуляти, мандрувати, виконувати активну роботу по дому.

Важливе значення у лікуванні метаболічного синдрому керування факторами, що викликають фізіологічний стрес, так як гормони стресу (кортизон, адреналін, норадреналін) сприяють розвитку інсулінорезистентності.

Найбільш сильним стрес-індукуючим фактором є порушення сну, а також синдром нічного апное.

Також до таких факторів відносять:

• Незбалансоване харчування, пропускання прийомів їжі або голодування;
• Вживання великої кількості алкоголю (більше 2 дрінків на день), паління;
• Запальні процеси в організмі, а також хронічні захворювання, особливо ШКТ;
• Різка зміна погоди, сильна спека чи холод, зміна кліматичної зони;
• Сезонний стрес;
• Шум, особливо у нічний час;
• Зміна годинного поясу;
• Відчуття тривоги, боязливості, неспокійності;
• Депресія;
• Миготіння світла та вібрація;
• Травми.

Елімінація цих факторів зовнішнього середовища являється важливою задачею у лікуванні метаболічного синдрому.

Для успішного лікування метаболічного синдрому також важливо зменшити негативний вплив токсичних сполук зовнішнього середовища.

Для цього варто притримуватись наступних правил:

• Не купувати продукти харчування, запаковані у пластикову упаковку;
• По можливості вживати продукти, які вирощувались без використання добрив, пестицидів, гербіцидів;
• Обмежити вживання копчених продуктів;
• Зберігати продукти в скляному, залізному, фарфоровому або керамічному посуді;
• Пити добре очищену воду;
• Припинити паління, уникати пасивного паління;
• Максимально обмежити використання побутової хімії;
• Провітрювати приміщення;
• Використовувати одяг з натуральних тканин;
• Уникати перебування у зоні проведення робіт, токсичних підприємств;
• Якомога менше знаходитись у щойно відремонтованих приміщеннях;
• Не використовувати мило з антибактеріальним ефектом та дезодоранти-антиперспіранти;

Існують також не медикаментозні методи лікування метаболічного синдрому – це натуральні сполуки, які підвищують чутливість до інсуліну. До них відносять:

• Інозитом – вітамін В8 – «вітамін юності»;
• Мінерали: магній, хром, селен, цинк;
• α-ліпоєва кислота;
• омега-3 жирні кислоти;
• антиоксиданти (зелений чай, біофлавоноїди: чортополох, соя, ресвератрол – представлені препаратом евелор);
• вітаміни В3, Д
• екстракт кориці;
• клітковина.

Медикаментозна терапія метаболічного синдрому представляє собою лікування, направлене на підвищення чутливості тканин до інсуліну та симптоматичне лікування. До препаратів, які підвищують чутливість тканин до інсуліну відносять метформін та зменшують товщину стінок каротидних артерій.

Метформін підвищує чутливість периферійних рецепторів до інсуліну, збільшує захват глюкози мязами та інгібує глюконеогенез. Він також знижує рівень холестерину та діастолічного артеріального тиску.

До симптоматичної терапії метаболічного синдрому відносять препарати:

• які нормалізують артеріальний тиск: інгібітори АПФ, антагоністи кальцію, сартани. β-блокатори і діуретини використовуються обережно, так як негативно впливають на обмін глюкози;
• які зменшують рівень холестерину: статини, фібрати, нікотинова кислота;
• при гіперкоагуляції – аспірин;
• які знижують апетит;
• які прискорюють втрату маси тіла – орлістат (ксенікал).

У крайніх випадках для лікування метаболічного синдрому використовують оперативне лікування – шлункове або біліопанкреатичне шунтування.

Завершуючи тему метаболічного синдрому, можна побачити на скільки широкою і багатопрофільною є дана проблема.

Звертаючись до нашого відділення ви зможете отримати кваліфіковану допомогу у діагностиці та лікуванні метаболічного синдрому.
Будемо раді Вам допомогти!