Метаболічний синдром (частина І)

Метаболічний синдром (частина І)

акушер–гінеколог Озеран

Озеран Ніна Валентинівна

Лікар акушер–гінеколог вищої категорії

У першій частині статті ми спробуємо розповісти та попередити про небезпечність такого захворювання, як метаболічний синдром. Також розглянемо харчування в якості фактору ризику розвитку цієї хвороби: які чинники є небезпечними, а які, навпаки, сприяють покращенню обміну речовин.

Метаболічний синдром – це одна з найактуальніших проблем сучасної медицини, причина якої лежить у веденні нездорового способу життя. ВООЗ визнала метаболічний синдром та ожиріння глобальною епідемією 21-го століття. За найоптимістичнішими передбаченнями до 2025 року цією хворобою страждатиме близько 300 млн. людей у світі.

Метаболічний синдром – це сукупність метаболічних порушень, що призводять до глибокого порушення обміну речовин. Якщо у людини наявні 3 ознаки із перерахованих нижче, то можна казати про наявність у неї метаболічного синдрому:

  • надлишкова вага (абдомінальне ожиріння);
  • постійне підвищення артеріального тиску вище 140 мм.рт.ст.;
  • нечутливість до інсуліну – гормону, що допомагає знизити рівень глюкози у крові – так звана інсулінорезистентність;
  • дисліпідемія (зміна співвідношення жирів у крові за рахунок підвищення шкідливих тригліцеридів, ліпопротеїдів низької щільності та зниження кориснихліпопротеїдів високої щільності);
  • рано встановлені діагнози атеросклерозу та ішемічної хвороби серця;
  • подагра;
  • підвищення рівня чоловічих статевих гормонів у жінок.

В розвитку метаболічного синдрому беруть участь 2 групи факторів:

  1. генетичні особливості пацієнта;
  2. фактори зовнішнього середовища:
    • незбалансоване харчування;
    • зниження фізичної активності;
    • хронічний стрес та викликане ним порушення сну;
    • токсичний вплив шкідливих факторів зовнішнього середовища: хімікатів для обробки рослин, «геномодифікованих» продуктів, паління, вдихання та вживання важких металів;
    • особливості внутрішньоутробного розвитку та раннього післяпологового періоду, тому що саме в цей час відбувається формування принципів регуляції обміну речовин;
    • супутні захворювання;
    • соціоекономічні фактори.

Безперечно, найголовнішим фактором розвитку метаболічного синдрому є незбалансоване харчування. Давайте розглянемо особливості раціону, що впливають на його розвиток.

Ризик виникнення метаболічного синдрому зростає при:

  • збільшенні вживання жирних продуктів;
  • високому рівні вживання вуглеводів з низьким глікемічним індексом або високим глікемічним навантаженням (солодкі газовані напої, продукти з цукрозамінниками, фруктозою);
  • вживанні м’яса (білків) у великій кількості;
  • нестачі магнію;
  • низькому рівні вживання вітаміну D;
  • надмірному вживанні алкоголю (більше 2 дрінків на день):
    1 дрінк це 339 г пива;
    чи 141 г вина;
    42 г міцних напоїв.

Харчові фактори, що знижують ризик розвитку метаболічного синдрому:

  • вживання великої кількості овочів та фруктів, цільних зерен, в яких міститься велика кількість клітковини, що знижує всмоктування вуглеводів і жирів з просвіту кишечника і слугує сировиною для вироблення корисної кишкової флори;
  • вживання молочних продуктів, риби, поліненасичених жирних кислот (омега-3);
  • щоденне помірне вживання алкоголю ≈ 1 дрінк у жінок, 2 дрінка у чоловіків.

Прикладом правильного харчування вважається Середземноморська кухня:

  • низький рівень вживання вуглеводів (45%) і відносно високий рівень вживання жирів, в основному поліненасичених, що підвищує чутливість до інсуліну та покращує профіль ліпідів крові.

При розгляді режиму харчування та умов виникнення ожиріння важливим моментом є:

Індекс маси тіла (ІМТ) = маса тіла (кг) / зріст (м2)

Характеристика ваги:

< 18,5 – дефіцит ваги;
18,5 – 24,9 – нормальна вага;
25 – 29 – надлишкова вага;
30-34,5 – ожиріння І ступеня;
35 – 39,9 – ожиріння ІІ ступеня;
> 40 – ожиріння ІІІ ступеня.

Зайві кілограми стають тягарем для організму і призводять до:

  • задишки спочатку при важкому фізичному навантаженні, а потім навіть при тривалій ході у звичайному темпі;
  • далі страждає опорно-руховий апарат: з’являються артрози, поліартрити, змінюється структура хребта;
  • порушується репродуктивна функція у жінок, зростає ризик захворювання передміхурової залози (простати) у чоловіків.;
  • з’являються органічні зміни серцево-судинної системи: гіперфункція міокарда та атеросклероз;
  • порушується функція органів дихання: застійні бронхіти, пневмонії, пневмосклероз.

Існує навіть умовна схема розвитку ускладнень: метаболічний синдром 10-20 років → атеросклероз 10-20 років → інфаркт, інсульт, інші тяжкі наслідки нелікованого синдрому.

Отже, ми з вами дізнались про відносно нове, сучасне, але разом з тим небезпечне захворювання – метаболічний синдром, та фактори ризику його розвитку. У другій частині статті ми розглянемо другорядні, але не менш важливі причини виникнення метаболічного синдрому, та рекомендації щодо профілактики та лікування цього захворювання.