Лікувально-діагностична гістероскопія

Борода Анатолій Миколайович

Лікар акушер–гінеколог вищої категорії, Кандидат медичних наук

Лікувально-діагностична гістероскопія – це дослідження стінок матки та каналу шийки матки «зсередини» візуально спеціальним приладом – гістероскопом. Мета проведення цієї операції – встановлення (чи уточнення) діагнозу та проведення хірургічного лікування при необхідності. Гістероскопію виконують за чіткими медичними показаннями, після отримання результатів лабораторних обстежень (перелік яких приведений нижче), попереднього гінекологічного обстеження, ультразвукового дослідження органів малої миски і при відсутності протипоказань.
Лікувально-діагностична гістероскопія може проводитись з діагностичною або лікувальною метою.

Показання для проведення діагностичної гістероскопії:

• Маткові кровотечі:
  • Кровотечі із статевих шляхів невизначеного походження:
    • в репродуктивному періоді;
    • в періоди пери- та постменопаузи; кровотеча в постменопаузі – це абсолютне показання для проведення діагностичної гістероскопії, оскільки в цьому віці онкологічні (передракові) процеси можуть розвиватись місцево і виникати на тлі зміненої слизової оболонки);
  • Контактні (тобто ті, що виникають після «контакту» із статевими шляхами – після гінекологічного огляду, статевого акту тощо) кровотечі.
• Підозра на «нездорові» зміни слизової оболонки матки:
  • аномальні утворення в матці та в каналі шийки матки (найчастіше виявлені при ультразвуковому чи рентгенологічному дослідженнях);
  • патологічна трансформація маточного відлуння (М-відлуння або М-ехо) – ультразвукового відображення внутрішнього покриття матки та її стінок;
  • збільшення М-ехо у постменопаузі є показанням для гістероскопії з біопсією ендометрія;
• Контроль лікування гіперпластичних процесів (після гормональної терапії або резектоскопії) і підслизової лейоміоми матки (після резектоскопії).
• Уточнення показань до «оперативної» гістрероскопії або радикального хірургічного лікування;
• Безпліддя, невиношування вагітності;
• Невдалі спроби завагітніти з використанням допоміжних репродуктивних технологій;
• Ендометріоз;
• Підозра на гіперплазію – розростання – ендометрію;
• Підозра на онкологічний процес;
• Внутрішньоматкова нориця;
• Розлади менструації;
• Відхилення від фізіологічної будови матки;
  • можливість вад розвитку матки;
  • можливість внутрішньоматкових заростань – спайок.

Покази для хірургічної гістероскопії:

• Поліпи тіла матки та цервікального каналу;
• Субмукозна міома матки;
• Гіперплазія ендометрію;
• Стороннє тіло в порожнині матки (маткові контрацептиви);
• Внутрішньоматкові зрости (синдром Ашермана);
• Вроджені аномалії розвитку матки:
  • внутрішньоматкова перегородка,
• Кровотечі з матки, що не лікуються медикаментами та постійно часто повторюються;
• Абляція ендометрію – процедура, яка використовується для руйнування слизової оболонки матки для лікування окремих причин тяжкої кровотечі;
• Ускладнення вагітності:
  • залишки плода (ембріона) чи його допоміжних структур після штучного або мимовільного аборту;
  • затримка шматочків плаценти після пологів;
  • ендометрит після Кесарського розтину;

Протипоказання до проведення операції:

• запальні захворювання статевих органів;
• III-IV ступінь чистоти піхви;
• тяжка соматична патологія;
• вагітність;
• поширений рак шийки матки;
• рясна маткова кровотеча;
• непрохідність шийки матки;
• загальні інфекційні захворювання;

Переваги лікувально-діагностичної гістероскопії:

• Висока лікувально-діагностична та клінічна значимість
• Мала травматичність
• Короткий період знаходження в лікарні
• Швидке повернення до повсякденного життя
• Можливість уникнення видалення матки

Наскільки безпечна лікувально-діагностична гістероскопія?

Лікувально-діагностична гістероскопія є безпечною процедурою. Проте, це все ж таки операція, тому ускладнення можливі. При проведенні процедури вони виникають менш ніж в 0,1-1 % випадків і можуть бути зумовлені наступними причинами:

• анестезіологічними (алергічні реакції та ін..);
• введенням речовин для розширення порожнини матки (гіпергідратація, аритмії, емболії);
• самим хірургічним втручанням (перфорація матки, опіки прилеглих органів);
• та такими, що можуть виникнути у післяопераційному періоді (кровотеча, запалення, спайки у порожнині матки, накопичення крові у матці – гематометра).

Підготовка до лікувально-діагностичної гістероскопії

Гістероскопія зазвичай проводиться у перші 7 днів після закінчення місячних (7-10 день від початку менструації) під загальною чи місцевою анестезією. Характер знеболення визначається вподобаннями пацієнта та цілями гістероскопії. При внутрішньовенному (загальному) знеболенні пацієнт протягом 6 годин до операції повинен утриматись від вживання їжі й не пити. Перед дослідженням необхідно пройти відповідне обстеження.

Для проведення планової лікувально-діагностичної гістероскопії необхідні обстеження:

• Загальний аналіз крові (з лейкоцитарною формулою).
• Загальний аналіз сечі.
• Група крові та резус-фактор.
• Цукор крові (глюкоза).
• Коагулограма.
• Обстеження на сифіліс (RW).
• Антитіла до ВІЛ (за згодою пацієнта).
• Антитіла до вірусу гепатиту В.
• Аналіз піхвових виділень.
• Цитологічне дослідження матеріалу з поверхні шийки матки та цервікального каналу.
• Електрокардіограма.
• Ренгтенограма органів грудної клітки.

Як проводиться лікувально-діагностична гістероскопія?

Дослідження виконується на гінекологічному кріслі. Апарат – гістероскоп – вводиться в порожнину матки. Щоб розширити порожнину матки (для кращого її огляду) через гістероскоп вводять спеціальний газ або рідину. На екран монітора виводиться збільшене в кілька разів зображення порожнини матки, шийкового каналу, гирл маткових труб.

В середньому тривалість діагностичної гістероскопії становить 10-15 хвилин, хірургічної – в залежності від виду операції, від 20 хвилин до 2 годин. Час перебування в лікарні після поведення діагностично-лікувальної гістероскопії залежить від виконаного об’єму втручання та характеру знеболення.

Якщо під час процедури використовуються загальна анестезія, пацієнт залишається під наглядом лікаря протягом кількох перших годин. Після процедури можна спостерігати незначну кількість виділень із статевих шляхів протягом одного-двох днів, а також відчувати помірну загальну слабкість чи ниючі болі внизу живота – це не є приводом для занепокоєння. Однак, якщо пацієнтка відчуває будь-який з наступних симптомів, обов’язково зверніться до лікаря:

• Виражений біль в животі
• Лихоманка
• Рясна кровотеча або поява незвичайних, неприємних на запах виділень

Реабілітаційний період після лікувально-діагностичної гістероскопії.

Після операції призначаються антибактеріальні препарати на декілька днів, щоб запобігти інфекційних ускладнень. Також проводять оцінювання характеру виділень із статевих шляхів: нормою вважають помірну короткочасну кровотечу. При незначних больових відчуттях, від препаратів краще відмовитися — так процес одужання прискориться, і самопочуття жінки нормалізується через 1-3 дні. Термін утримання від статевих стосунків може скласти 2-3 тижні. В перші дні після операції походи в басейни, лазні (бані) та сауни небажані, а ванну краще замінити теплим душем. Це необхідно для запобігання можливих ускладнень. Зазвичай через 3 — 5 днів після процедури жінка відновлює звичний спосіб життя. Перша після гістеректомії менструація може бути більш рясною, що є відносно нормальним явищем. Але якщо виділення мають неприємний запах, схожі на гній і супроводжуються значним підвищенням температури, негайно зверніться до лікаря!

В гінекологічному відділенні КМКЛ №18 пацієнти, за наявності показів, мають можливість виконати лікувально-діагностичну гістероскопію.